Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 917/1534/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Малетича М.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" на рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.15р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15р.

у справі № 917/1534/15

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава

до Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", м. Полтава

про стягнення 11362, 69 грн. збитків

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.15р. у справі № 917/1534/15 (суддя Тимощенко О.М.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 11362, 69 грн. збитків.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15р. (головуючий Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Бондаренко В.П.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 03.09.15р. та постанову від 07.10.15р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч.1 ст. 530, ст. 626, ч. ч. 3, 4 ст. 653, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України, ч. 5 ст. 188, ч.1 ст. 271, ч.2 ст. 275, ч.1 ст. 276 ГК України, п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. п. 25-27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

01.12.11р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та Підприємством "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" (Споживач) укладено договір № 3331"С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по майдану Незалежності, 24 (додаток №1).

За п.16, облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику (додаток № 1).

Згідно п. 22, розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями приладу обліку, встановленому на об'єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно займаної площі кожного споживача.

Відповідно п. 30, оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення та гаряче водопостачання проводиться за фактично використану кількість теплової енергії. Загальна опалювальна площа будівлі під тепловим лічильником складає - 1729, 30 кв. м, з якої 305, 27 кв. м належить споживачу (офісні приміщення) - 17, 65 % (згідно технічного паспорта, додаток № 1).

Всі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією споживачу, з обов'язковим застосуванням діючих тарифів. Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору (ч. ч. 1, 5 п. 31).

Чинним рішенням господарського суду Полтавської області від 27.11.13р. у справі № 18/2534/12, яке набрало законної сили 16.12.13р., внесено зміни до договору сторін № 3331 "С" від 01.12.11р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, а саме: додаток № 1 до вказаного договору діє із змінами - 401, 15 кв. м належить споживачу - 22, 85 % (згідно технічного паспорту). Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (нежитлових приміщень) по майдану Незалежності, 24 в м. Полтаві станом на 09.02.05р., розмір частки власності займаної площі Підприємством "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" становить 6/25 - 22, 85 %, загальною площею 401, 15 кв.м, які складаються із власного підвалу споживача площею 37, 6 кв.м, першого поверху 340, 2 кв.м; S опалювальних площ приміщень підвалу, що знаходяться у загальному користуванні з ФСТ "Україна" (в технічному паспорті позначені приміщення № 1 коридор 29, 7 кв.м, приміщення № 18 коридор 9 кв.м, приміщення № 19 коридор 8 кв.м) в розмірі 23,35 кв.м.

15.12.14р. позивач надав відповідачу 2 примірники акту приймання-передачі теплової енергії № АВ-17381 від 14.11.14р., рахунок на оплату № АВ-10386 від 14.11.14р. на суму 11362, 69 грн. (з ПДВ), донарахованих за теплову енергію на опалення офісних приміщень з листопада 2012р. по квітень 2013р., з урахуванням збільшеної опалювальної площі споживача згідно зазначеного рішення суду.

Листом від 18.12.14р. відповідач відмовився оплачувати рахунок та узгоджувати акт приймання-передачі.

21.07.15р. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" з позовом про стягнення 11362, 69 грн. збитків на підставі ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225, 226 ГК України, у вигляді неотриманих коштів за надану теплову енергію, спожиту на опалення нежитлового приміщення по майдану Незалежності, 24 у м. Полтаві у період з листопада 2012р. по квітень 2013р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.15р. у справі № 917/1534/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15р., позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 даної норми).

За приписами ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконаний зобов'язання другою стороною.

Згідно ч.2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, 01.12.11р. між сторонами укладено договір № 3331"С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, в додатку № 1 до якого зазначено, що відповідачу належить 305, 24 кв. м (офісні приміщення) - 17, 65 % від загальної опалювальної площі будівлі; рішенням суду від 27.11.13р. у справі № 18/2534/12 встановлено, що відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (нежитлових приміщень) по майдану Незалежності, 24 в м. Полтаві, розмір частки власності площі займаної підприємством "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" становить 6/25 - 22, 85 %, в зв'язку з цим, вказаним рішенням суду внесено зміни до договору № 3331 "С" щодо збільшення опалювальної площі (додаток № 1) до 401, 15 кв.м; позивачем донараховано відповідачу 11362, 69 грн. плати за теплову енергію на опалення офісних приміщень у період з листопада 2012р. по квітень 2013р. (5,2 % від загальної вартості теплової енергії, спожитої на опалення всієї будівлі за показниками лічильника) у відповідності до діючих на той час тарифів, з урахуванням зміненої опалювальної площі.

На думку колегії, суд першої інстанції (з чим погодився апеляційний господарський суд) помилково зазначив, що предметом позову у даній справі є стягнення збитків, внаслідок отримання відповідачем послуг з теплопостачання без договору, оскільки такий договір був укладений сторонами 01.12.11р. на площу 305, 27 кв.м.

Розглядаючи позов про стягнення договірних збитків, суди не встановили, які вимоги щодо здійснення господарської діяльності (чи обов'язки за договором) порушив відповідач, не з'ясували яку кількість "теплової енергії у вигляді гарячої води на опалення безоплатно спожив відповідач", не надали оцінки доводам відповідача і не звернули уваги на те, що облік споживання теплової енергії на опалення згідно договору № 3331"С" проводиться по лічильнику, встановленому на об'єкті, а факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору (ч.5 п. 31), відтак, не обґрунтували в чому полягають збитки, заподіяні позивачу на суму 11362, 69 грн., якими доказами вони підтверджуються.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що у відповідності до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржені рішення від 03.09.15р. та постанова від 07.10.15р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.15р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.15р. у справі № 917/1534/15 скасувати повністю.

Справу № 917/1534/14 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя О. М. Мамонтова

Судді: М. М. Малетич

К. С. Круглікова